“Ми просто хотіли бути вільними” - українські хіппи vs радянська система
Download image
Алік (Олег) Олісевич народився 10 вересня 1958 року у Львові. Під час Другої світової війни його батьків забрали на примусові роботи до Німеччини. Після вступу радянської армії до Берліна його батька засудили до 10 років концтабору за нібито зраду. Його мати була ув’язнена на 5 років у таборах примусових робіт після повернення до Києва в 1945 р. Батько отримав дозвіл на переїзд до Львова лише в 1957 р., За рік до народження Аліка. Мати Аліка померла в 1965 році, він провів дитинство в радянській школі-інтернаті і кілька разів тікав. Після 1968 року він двічі вступив до програми «перевиховання» важких підлітків, де познайомився зі старшими хіпі, які познайомили його з культурою хіпі, західною музикою, іноземною пресою та самвидавом. Після цього він приєднався до спільноти хіпі та “хіпстерів” у Львові. Поштовхом до суспільно-політичної діяльності пана Аліка стало формування «Солідарності» у Польщі в 1980 р. Він почав писати листи до редакторів іноземних журналів (Польща, Чехословаччина та Югославія). Один із цих листів був опублікований в югославському журналі Jukebox у 1982 році, і пан Олісевич пройшов низку допитів співробітників КДБ. У жовтні 1988 року Алік вперше виїхав за кордон - до Чехословаччини, де був свідком підготовки громадських та політичних протестів. 23 серпня 1987 р. Алік та його друзі взяли участь у мітингу протесту в Ризі до річниці підписання пакту Ріббентропа-Молотова. Після цього Алік Олісевич разом з Олегом Сало організував у Львові демонстрацію прав людини у День міста - 20 вересня 1987 р., До неї долучилося близько 200 осіб. У 1987 р. Московський дисидент Олександр Рубченко запросив Аліка Олісевича очолити правозахисну групу “Довіра” в м. Львів. 1991-1992 рр. - Алік Олісевич жив у Югославії зі своєю югославською дружиною. Зараз Алік Олісевич на пенсії і працює оператором освітлення у Львові, Національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.
