Трудова книжка на пам’ять про Сибір
Микола Костишин народився 17 грудня 1941 р. на хуторі Ферналівка, що біля с. Муроване у Львівській області (околиці м. Львова) в селянській сім’ї. Старша сестра Стефа була зв’язковою УПА, а тітка Катерина Щупач - бійчинею. Сім’ю Костишин: батька Василя, мати Марію (з дому Щупач) та їх п’ятеро дітей: Стефанію, 1934 р.н., Романа, 1937 р.н., Миколу, 1941 р.н., Мирона, 1946 р.н. та Любу, 1949 р.н. виселили осінню 1950 р. Спочатку сім’я перебувала у пересильній тюрмі №25 на вул. Пелтевній (тепер пр. В. Чорновола). Після цього вони були транспортовані у поселення Тіміров та Шора, в Хакаській автономній республіці, Красноярського краю, РРФСР. Там Микола Костишин закінчив школу та знайшов першу роботу - “принят рабочим ІІІ разряда в Юлинсикий изыскательский отряд ин-та “Сибирцветметпроект”. Пізніше працював на комбінатах та фабриках у регіоні. В 1962 р. в Україну повернулися батьки та сестри, а Микола разом з братом залишилися ще заробити грошей для того, щоб сім’я могла прожити ще деякий час в Україні без роботи, адже без прописки, “не хотіли прийняти навіть у колгосп”. В 1964 р. Микола Костишин разом з братом повернулися додому. Невдовзі його призвали до армії, де він служив у радіотехнічних військах, які були пов’язані з Варшавським договором. Після демобілізації в 1967 р. підписав зобов’язання про нерозголошення інформації та невиїзд. Проживає у с. Малехів разом з дружиною.