Долінська Тетяна Tetiana Dolinska

* 1973

  • «Потім я навчалася в докторантурі, я кандидат в доктора з бізнес-адміністрування. Я йшла в докторантуру, мені хотілося написати докторську роботу, яка змогла б допомогти розвитку соціального підприємництва в Україні. Але коли я почала вивчати цю тему… я вивчала її рік. Приймала участь у конференціях. Коли я заглибилась в цю тему, я зрозуміла, що якщо напишу те, що вважаю правильним, так, як я це бачу, то це не принесе користі нашим підприємцям. Бо в нас законодавство таке, що воно не допомагає створювати підприємства соціальні».

  • «Коли почалася повномасштабна [війна Росії проти України], ми ж не знали в перші дні, чим це може закінчитись. Надіялись на краще, але треба було зберегти Україну в інтернет-просторі. Я не буду називати країни в цілях безпеки, але реєстр основний був… на той час вже там був розгорнутий бекап. Але це був не бойовий реєстр. Підготовчі роботи були зроблені. І 25 [лютого 2022 року] ввечері чи 26-го зранку вже основним був реєстр, який знаходиться за межами України. Нам дуже допомогли перенести наші всі ресурси критичні, з інформацією критичною. Нам надали ще в одній країні цілу стойку з серверами, з технологією, з усім. Ми якраз перед повномасштабною [війною] домовлялися про співпрацю і про платну допомогу, що нам допоможуть це все зібрати, за консалтинг. Коли почалася повномасштабна, нам спеціалісти з цієї країни все зробили безоплатно. Хоча, щоб ви просто розуміли, про які суми йде річ. Цей проект, якби ми платили, ми б заплатили 300 тисяч доларів. Коли кажуть про мільярди допомоги, зрозуміло, що тисячі — це таке. Але для нас це дуже серйозна сума. Допомагала теж організація, яка веде страновий домен [домен країни], і в них не було достатньо заліза, яке потрібно було, серверів. Провайдери цієї країни, у кого що було в запасах нове (тобто це не беушні вони віддавали, а нові, бо логістика не встигала привезти все це в час, який був потрібен), провайдери цієї країни скинулися, щоб якнайшвидше зібрати нам це необхідне обладнання і надати допомогу».

  • «Потім у нас був довготривалий процес, судилися з Антимонопольним комітетом України. Дуже смішно було, коли виявилось, що Україна — унікальна держава, в якій доменний ринок — це не 100%, а 200%. Бо Антимонопольний комітет вирішив, що в нас два так званих монополіста на доменному ринку, кожен з яких має 100% монополії. Це “Хостмайстер” і “Український мережевий інформаційний центр”. У нас така байка ходила, що, ну слухайте, у них свої 100%. Чого вони на наші зазіхають?»

  • «В [19]99 році восени був реалізований проект “Вибори”. Це були перші електронні вибори в Україні. <…> Всі ходили, заповнювали бумажки, голосували, але була ще одна система. І це проводилось перший раз, коли оператори територіальних виборчих комісій в програмі, яку створили українські наші спеціалісти-програмісти, вводили дані, які вони отримували з окружних виборчих комісій. І ці дані по голосуванню за кожного кандидата збиралися в загальну базу даних. І ми знали про результат виборів раніше, ніж всі. Бо ми мали доступ до цієї системи. Але ми тоді, перед тим як приймати участь в цьому проекті як спеціалісти… бо я була в службі підтримки операторів територіальних виборчих комісій, і ми відслідковували… У нас була своя теж [система]… наші хлопці написали систему моніторингову. І ми бачили на екрані, хто вже передав дані, хто ще не передав дані, хто частково передав дані. Де в кого є зв'язок, в кого нема зв'язку. Бо на той час дуже багато виборчих комісій — це ще був dial-up, це дозвон по телефону, а не всюди у нас ще й телефонний зв'язок нормальний був. Наприклад, я пам'ятаю, що ми дзвонили у Вознесенськ, там такий класний в нас був оператор <…> чи ми звонили, якщо бачили, що в нього зв'язок пропав, чи він передзвонював сам і питав: “Дівчата, ви мене бачите, що там у вас система показує? Бо, — каже, — я не розумію, чи відправились в мене дані, чи ні”. То ми підписували документи про нерозголошення. Ми не мали права тоді, крім нас, тих, хто був в цьому проекті, ми навіть між собою по телефону не могли нічого зайвого сказати, бо це була кримінальна відповідальність за розголошення».

  • «В 11-му класі, це якраз був [19]89 рік, я як комсорг школи… нас відправили в такий табір комсоргів. Це було восени, це було цікаво. Бо всі вчилися, а я поїхала. І проходив цей збір, всеукраїнський збір у Тухлі, недалеко від Львова. Я дуже це запам'ятала, бо нас привезли у Львів, і ми не змогли подивитися місто. Нас відвезли до місцевої організації комсомольської, і ми сиділи. Навіть на вулицю нас не випускали, бо боялися, що з нами щось можуть зробити. Бо я навчалася в російській школі, в мене була русскоговорящая семья. Тобто українську я вивчала, але не розмовляла нею. Я могла писати; розмовляла, але це не було мовою життя. Тому нас боялися випускати, щоб нічого з нами не сталося. Тому я була у Львові, але була проїздом тільки. А в Тухлі було цікаво, бо в нас були різні інтелектуальні ігри і обмін думками. Прикольно було. Десь тиждень ми були».

  • Full recordings
  • 1

    Lviv, 26.01.2023

    (audio)
    duration: 03:43:27
    media recorded in project Voices of Ukraine
Full recordings are available only for logged users.

Головна цінність — це свобода. І щоб було цікаво

2015 рік — випуск МБА МШМ-Київ
2015 рік — випуск МБА МШМ-Київ
photo: family archive

Тетяна Володимирівна Долінська народилась 29 січня 1973 року в Києві. У шкільні роки була активісткою радянських прокомуністичних дитячо-юнацьких організацій, очолювала піонерські та комсомольські організації класу та школи. У 1996 році завершила навчання на вечірньому відділенні й отримала диплом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «Комп’ютерні системи проектування». У 1997–2001 роках працювала в компанії — провайдері послуг інтернету «Global Ukraine», де пройшла шлях від секретарки до директорки сервісного центру. Брала участь у багатьох інноваційних проєктах компанії, одним з яких стала перша електронна система збору інформації про результати виборів Президента України 1999 року. Пані Тетяна очолювала службу підтримки операторів територіальних виборчих комісій. З 2002 року працює на різних посадах у компанії «Хостмайстер», яка є реєстром домену .ua. Під час Помаранчевої революції разом з колегами протидіяла спробам влади взяти домен під контроль держави. У 2006–2013 роках була директоркою компанії. Під час Революції гідності консультувала протестувальників щодо способів захисту інтернет-ресурсів. У 2003 році закінчила навчання у Національному торговельно-економічному університеті за спеціальністю «економіст-маркетолог», а в 2015-му отримала ступінь магістра ділового адміністрування у київському Міжнародному інституті менеджменту. Читала лекції з бізнесу та консультувала ветеранів АТО. З 2022 року навчається на факультеті психології Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», щоб у подальшому надавати психологічну допомогу ветеранам війни.